08.07.2019 21:50
for all
65 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Здається

Здається – мить… А вже пройшли роки…

В піщинці заховався цілий всесвіт…

В зеніті долі гострять дзьоб круки, 

Чекаєш слави? Не впади у безвість.


Здається – двох… А діти вже ростуть…

І лад у хаті – вирок для самотніх…

У ній щасливі спогади живуть

І мрії про щасливі дні майбутні…


Здається – зимно… Кинь на душу плед…

Зігрій своєю щирістю емоцій…

Чи варто планувати наперед? –

Краса життя у кожнім новім кроці.


Минає день… Лягає сонце спати…

Душа в передчутті чудес не спить…

Вона готується вві сні літати

Там, де твоя під зорями летить…

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 08.07.2019 22:09  © ... => Каранда Галина 

Дякую. І в мене сьогодні такі думки і такий настрій 

 08.07.2019 22:01  Каранда Галина => © 

Таке близьке мені... і за стилем, і за думками, і за настроєм..
Дуже сподобався вірш! 

 08.07.2019 22:00  Каранда Галина => © 

Таке близьке мені... і за стилем, і за думками, і за настроєм..
Дуже сподобався вірш!