08.07.2019 21:50
Без обмежень
19 views
Rating 5 | 2 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Здається

Здається – мить… А вже пройшли роки…

В піщинці заховався цілий всесвіт…

В зеніті долі гострять дзьоб круки, 

Чекаєш слави? Не впади у безвість.


Здається – двох… А діти вже ростуть…

І лад у хаті – вирок для самотніх…

У ній щасливі спогади живуть

І мрії про щасливі дні майбутні…


Здається – зимно… Кинь на душу плед…

Зігрій своєю щирістю емоцій…

Чи варто планувати наперед? –

Краса життя у кожнім новім кроці.


Минає день… Лягає сонце спати…

Душа в передчутті чудес не спить…

Вона готується вві сні літати

Там, де твоя під зорями летить…


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.07.2019 22:09  © ... => Каранда Галина 

Дякую. І в мене сьогодні такі думки і такий настрій 

 08.07.2019 22:01  Каранда Галина => © 

Таке близьке мені... і за стилем, і за думками, і за настроєм..
Дуже сподобався вірш! 

 08.07.2019 22:00  Каранда Галина => © 

Таке близьке мені... і за стилем, і за думками, і за настроєм..
Дуже сподобався вірш! 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо