09.07.2019 06:33
для всіх
102
    
  3 | 3  
 © Анатолій Костенюк

Водянѝк

Водянѝк
Эй, жизнь моя жестянка!!!
А ну её в болото!
Пісня

Сьогодні ранок дощовий.

Встаю, бо жалко пропустити

свинцевий хмар похмурих рій

і вітровій у верховітті.


Сьогодні буде цілий день,

немов оцей похмурий ранок,

а сонце й зовсім не зійдѐ

і дощ заскиглить, мов підранок.


І стане затишно мені

в теплі, біля вікна в краплинах,

в цій болотѝстій низині̀,

під тихе кумкання жабѝне.


І десь уже під вечорок

зайде мара Кіккі̀ до мене

і ми наллєм собі на двох

за лісове життя зелене.


І я під її хриплий «альт»,

як про далеке й не знайоме,

згадаю про міський асфальт,

про цокіт каблучків по ньому.



09.07.2019р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.07.2019 03:26  Серго Сокольник => Костенюк 

Респект))) Потішили)

 09.07.2019 23:24  Тетяна Амеліна => Костенюк 

Дуже яскраві образи! Гарний вірш!

 09.07.2019 11:47  Панін Олександр Миколайович... => Костенюк 

У кожного є щось давнє, потаємне.
Гарнй вірш

 09.07.2019 09:44  Тетяна Белімова => Костенюк 

Виходить, що Водяник виїхав на болото на пенсії? А до цього жив у великій ріці в місті? Гарний вірш про літечко і про істот, які, напевно, трішки кращі за людей.