Після авансу
Чоловік аванс одержав,
Здибався з дружком
Та добряче й причастився
Просто під ларком.
І, п’янющий, як то кажуть,
У дрезину, в дим,
Почвалав у дитсадочок
За дитям малим.
Там схопив синка за руку
І повів, як міг.
Не устиг він ще ступити
Дома й на поріг,
Як дружина в крик, у сльози:
— В тебе сором є?
Ти привів чужу дитину.
Де ж дитя моє?
Чоловіка в різні боки
Буйний хміль хита.
— А яка тобі різниця? -
Жінку він пита. —
Чи чужого прихопив я,
Чи привів свого.
Ти ж назад відтарабаниш
Завтра знов його.