Майська ніч

(порцелянова композиція)

А сонечко вже сідає

На заході там, за гаєм.

«Левко, чи ти любиш мене,

Так само, як я кохаю?»

«Кохаю, палко кохаю

Тебе, о моя Ганнуся,

Зі мною не будеш плакати

Ніколи. Усім клянуся!

Як після дощу ти станеш

В вологу траву доріжки,

Зніму з голови я шапку,

Твої закутаю ніжки.

Увечері прохолоне -

Накину на плечі свитку,

Від будь-яких негараздів

Тебе захищу, моя квітко!»

Згадаю (хоч не дослівно)

Закоханих цю розмову,

Захочеться прочитати

Творіння Гоголя знову.

Погляну я на фігурку

Й вигадувать не боюся,

Що гарно й щасливо склалось

Життя Левка і Ганнусі.

Що вік прожили у згоді

Здорові, веселі й небідні,

І тільки в чарівній казці

Із ними стрічалися відьми.

Харків, Квітень 2014 р