Як добре, коли маєш крила...
Володимир Ніщимний
І мрію плекаєш в думках,
Щоб вітер попутній – в вітрила,
І щастя – у ніжних руках.
Як добре, коли в серці спокій,
Коханням зігріта душа,
Злітає у простір широкий,
Любов розділить поспіша.
Як добре, коли маєш друга –
Надійний і відданий тил,
В якому мінливая смуга
Не скине тебе в крутосхил.
Як добре, коли і робота
Життя надихає сповна
І в ній повсякденна гризота
З свойого не піниться дна.
Як добре, коли поруч діти,
І радісний струмиться сміх...
За все, що навчились цінити,
Подякувать долі не гріх...
Як добре, коли маєш крила
І мрію плекаєш в думках...
Життя - то не каменя брила.
То спалах любові в віх.
05.08.2019
Львів, 05.08.2019