Спудей-жебрак
з вагантів
Всяка имѣет свой ум голова.
Всякому сердцу своя есть любовь.
Всякому горлу свой есть вкус каков.
Г. Сковорода
Волоцюга я, бурсак,
перекотиполе.
Не один уже синяк
ставиш мені, доле.
За розвагами не йду
і, клянусь Ісусу,
через голод і нужду
я покинув бурсу.
Весь посічений дощем,
з лихоманки синій
я схилився під кущем
в латаній свитині.
В церкві ледве я не впав –
всі спішать на месу,
тільки слухаю попа
я без інтересу.
Все до милості абат
закликає паству,
а його бездомний брат
хворий може впасти.
Подаруй, святий отець,
ти мені сутану,
холод зійде нанівець,
трястись перестану.
А за доброту твою
я поставлю свічку
і опинишся в раю
за таку дрібничку.
09.08.2019р.