12.03.2014 16:25
для всіх
213
    
  7 | 7  
 © Наталка Янушевич

дихання

А з рани на тілі, червоної та на білім,

Збігає свобода – доріжка липка на брук.

І гусне повітря, погляди обважніли,

І так би здалася хоч пара, а вільних рук.

Ну, хто там кинув, що в Києві – майдануті?

Нормальність-бо ваша – агонія жебраків.

Невже не нудить, чому вас таки не нудить?

Брехня і безвихідь обсіли з усіх боків.

Замало слів, побитого тіла замало - 

Усе спалити, не вити б нам серед вовків.

Свобода – кисень, а з нею  таке займалось,

Що в кожнім вирує з незримих глибин віків.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.03.2014 00:41  © ... => Деркач Олександр 

Це точно.

 13.03.2014 00:04  Деркач Олександр => © 

Брехня і безвихідь - характерні слова для сьогодення

 12.03.2014 22:39  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую, Тетяно. Так воно у всіх - і біль, і радість.

 12.03.2014 19:39  Світлана Рачинська => © 

дуже сподобалось!

 12.03.2014 13:30  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Чудовий вірш!

 12.03.2014 13:29  Сашко Новік => © 

Круто

 12.03.2014 10:04  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно! Все у вас так взаємонаклалося: питання і відповіді, біль від втрат і радість від свободи.