14.08.2019 12:57
Без обмежень
17 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

І все б, здавалося, нічого

І все б, здавалося, нічого

Минає день, тікає ніч…

Людина, подарунок Бога, 

Вся сплетена із протиріч.


І все ж, гадається, минеться, 

Настане ранок після сну…

Самотнє серце сколихнеться, 

Зустрівши не свою весну…


У час, як мить, коли секунди

Йдуть повільніше, ніж роки, 

Всі війни, суперечки, бунти

Впадуть від лівої щоки…


Чогось отак… Шукаєм зброї, 

Такої, щоби ворог впав…

Сміливіший за всіх героїв

Жебрак, якого люд розп’яв.


І так було завжди… Так буде…

Щоб врятувати душу знов, 

Потомлені в зневірі люди

Спасуться там, де є любов…




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо