14.08.2019 12:57
for all
20 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

І все б, здавалося, нічого

І все б, здавалося, нічого

Минає день, тікає ніч…

Людина, подарунок Бога, 

Вся сплетена із протиріч.


І все ж, гадається, минеться, 

Настане ранок після сну…

Самотнє серце сколихнеться, 

Зустрівши не свою весну…


У час, як мить, коли секунди

Йдуть повільніше, ніж роки, 

Всі війни, суперечки, бунти

Впадуть від лівої щоки…


Чогось отак… Шукаєм зброї, 

Такої, щоби ворог впав…

Сміливіший за всіх героїв

Жебрак, якого люд розп’яв.


І так було завжди… Так буде…

Щоб врятувати душу знов, 

Потомлені в зневірі люди

Спасуться там, де є любов…


Добродій Ольга Іванівна цікавиться

  • Добродій Ольга ІванівнаМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора