01.08.2019 21:05
Без обмежень
35 views
Rating 5 | 2 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Поки літо спало

Поки літо спало після спеки, 

Розпашілу землю заховавши в ніч, 

Осінь крадькома на крилах у лелеки

Прилетіла, зливу скинувши із пліч.

Притягла з собою сірі хмари, 

Реготали громи раз-у-раз, 

Призабуті осені примари –

Невблаганно забирає літо час...

Краплі з неба – холодів предтечі –

По чупринах спилених хатів

Танцювали в теплий літній вечір

В круговерті прожитих житів.

А лукава, поки дощ періщив, 

Повернула сонце до зими.

Та лиш ранок чорне небо зморщив, 

Заховалась ген за ворітьми.

І ще літо гріє в сонці боки, 

Ще не скошений останній сніп, 

За ворітьми надуває щоки

Осінь між вишневих зжовклих віт.

Знахабніло дихає у спину, 

Виглядає мить, коли пора

Літу все лишити і полинуть

Ластівкою з нашого двора.






Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.08.2019 12:41  Каранда Галина => © 

Загальне враження - супер. Місцями хочеться добре вичитати і підправити. 

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше