Ти пам`ятаєш...
Ти пам`ятаєш, як ожину
Шукали в лісі цілий день,
На ту саму одну стежину
Все потрапляли без натхнень.
Чи то нам розуму забракло,
Чи інші були відчуття –
Під спів пташок трава розм`якла,
Відчувши наші почуття.
Щось шепотіла ти крізь шепіт,
Підперших небеса дубів,
А я із губ палкий пив трепіт,
Аж світ навколишній рябів.
Зімкнувшись кронами над нами,
Дерева тишу стерегли,
І ми щасливі до безтями
В проміння сонячне пливли...
Львів, 25.08.2019