06.09.2019 23:18
Без обмежень
18 views
Rating 5 | 4 users
 © Світлана Орловська

Лине в небо повінь голубина

Лине в небо повінь голубина

я в тобі любові не шукаю.

Чи то є така моя провина, 

що себе підштовхую до краю?

Позабуті докори сумління, 

залишилися сліди на денці.

І летить, вистукує каміння, 

засипає мрії у кубельці.

Їх тепер ніхто не заколише, 

не накриє ковдрою легкою.

Не зростити, не плекати більше

цих сиріток, лишених тобою.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.09.2019 16:40  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую! 

 07.09.2019 15:54  Тетяна Чорновіл => © 

Сумна і красива поезія. 

 07.09.2019 09:15  © ... => Каранда Галина 

Так, це точно... 

 07.09.2019 09:15  © ... => Костенюк 

Дякую! 

 07.09.2019 07:38  Костенюк => © 

Трепетно. Любові почуття - крихке... 

 07.09.2019 00:38  Каранда Галина => © 

Мрій буває шкода найбільше... 

Публікації автора Світлана Орловська

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо