З присвятою
з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»
Ну не буду як всі – і гаразд.
В мене дощ є, тебе там не треба.
В мене зорі є, місяць. І час.
І велике незвідане небо.
Ну не буду як всі – ну так що?
Народитися мала раніше?
Гомо сапієнс, - просто на зло!, -
Не бувають миліші й добріші.
Ти – хороший. Ти маєш мету.
Я … здалека… це дуже ціную.
Ну така я. Іду по життю.
Я сама свою сутність будую.
Я сама кудись йду… Не вперед.
Може, справді ходжу я кругами.
Бо людиною бути – не мед.
Люди рідко говорять з вітрами...