16.09.2019 22:46
лише 18+
140
    
  2 | 2  
 © Серго Сокольник

Осіннє гротескне

Осіннє гротескне

***андеграунд, новословоутворення, "перелив теми" (авторське ноу-хау, як у ряді творів) 



 



Осінь літо бере, як Отелло 



Дездемону... Собі в па-де-де 



Танцівниці шукає метелик,  



Мов нектар випиваючи день,  



Цей дурману наповнений келих 



(чи Макбетів відьОмський настій...) 



-Не губи Дездемони, Отелло!.. 



...невразливий і вічно живий,  



Прилітаючи з іншої драми 



Паралелеісторієснів,  



День, що буде одвіку той самий 



Існувати довіку-віків,  



Протанцюємо парою, need love,  



Літніх барв-замальовок крильми,  



Ніби залою, повною світла!.. 



Не губи її!... Краще візьми,  



Мов метелик метелицю ніжно... 



Наче звабник цнотливицю... Не 



Недовіроревниве заміжжя,  



А кохання за жменю монет,  



Прораховано-солодко-щире 



Задоволення денне на час!.. 



...час, коли поєдналися миром 



Літо й осінь... 



Театр. 



Трагіфарс. 



 



 



 


 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.09.2019 09:08  Тетяна Чорновіл => © 

Весь вірш як ноу-хау, знахідка на знахідці, і знахідкою поганяє)))
Жартома, але вірно, відпивши дурману з келиха.
Натхнення Вам і надалі.