13.11.2017 21:13
для всіх
143
    
  3 | 3  
 © Серго Сокольник

Осіннє песимістичне

Осіннє песимістичне

Світлі дні повернули на скін, 

Мов поема, де ми розпрощались, 

У якій безтурботні хмарки

Відлітають у Вирію далеч, 


І омани чекає полон

Терпко-солодко-жадано-злагід, 

Де останнє осіннє тепло, 

Мов плоди приморожених ягід, 


Що приваблюють смаком оман

"вінопІтія" присмаку шеррі...

...не поему, а диво-роман

Ми напишем на долі папері


Не чорнилом розлуки, вином, 

Поєднавши тіла і бажання...

...світлі дні обертаються сном, 

І хмарки, мов пташини останні, 


Відлітають у теплі краї...

Ми не того герої роману...

Дописали частини свої

Ми чорнилом із крові, кохана...


...як римується "кров" і "любов"!..

Ох і рима!.. Стоїть за дверима

Та, що всьому основа основ...

Хмари...

Вирій...

Утримай!..

Отримуй!..

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.11.2017 14:28  Тетяна Чорновіл => © 

Навіть рими, що стали традиційними і звичними, у віршах майстра слова звучать щоразу з іншими відтінками. А з песимізмом ЛГ треба щось робити! І чого йому не вистачає??? Кохана поряд, рима за дверима))) Може вино закінчується і "вінопітіє" під загрозою?))
Жартую. Вірш глибокий, від душі.

 14.11.2017 13:19  Наталія Старченко => © 

Тим не менше, вірш сповнений відчуттів і почуттів! Дуже гарно і чуттєво.

 14.11.2017 13:06  Ірин Ка => © 

Прочитавши Ваш вірш усвідомила, що кожна пора року має свій темперамент.

Осінь - песимістично-меланхолійна

Зима - флегматична

Весна - меланхолійно-оптимістична

Літо - сангвінік)))

Вірш цікавий!)

 14.11.2017 08:57  Георгій Грищенко => © 

Чудовий вірш.