Туман розвіється
Туман розвіється, а я...
Служитиму, як не служив ніколи.
Без нагород, без похвали, без ласки,
Як служить сонце праведним і грішним,
Як служить серп в жнива,
Чи накувальня в кузні,
Рискаль, кирка, чи будь яка машина...
З недосконалостей твоїх складатиму картину,
З якої досконалість промовлятиме у Всесвіт:
- "Хто не пізнав любов?
Тому до скону панувати
В тумані марива свого".