Ти в осад випала
холодна кава
залишиться
чекати
в осінній день
на столику
тепла
хтозна
чого в круговороті
листопада не буває
припливом
на хвилях піни
вийшла з небуття
на гострі скелі
дерлась до вершини
лишень
щоб подивитись з висоти
на шлях
захований в тумані
а далі небо
розпач
і дорога вниз
холодну каву
не випиту колись
теплом осіннім
певно не зігріти
