Раб і Королева
Етюд
Сяє трон красою,
А краса холодна,
Врода Королеви,
Мов пекучий
Лід.
Сповнений зневаги
Королеви погляд,
Раб поблизу трона,
Наче смерть
Поблід.
Я — найщаслвіший,
Хоч прикут до трона,
Ставлюся з презирством
До чуток
Лихих,
Віддано кохаю
“Сніжну Королеву”,
Хай моє Кохання -
Це великий
Гріх!