Анна Ольтенберг Королева, дитя Флоренції
Королева, дитя Флоренції,
Як нестримно вона кохала!
Куштувала «паризькі спеції» -
Гіркоту старанно ховала.
Ні на мить не була єдиною,
А для Франції - не жаданою.
Лиш чужою, самотньою, дикою.
Її Генріх марив Діаною...
Часто падала і вставала.
Гралась так королівська доля.
І корону не раз втрачала.
Власне, трон – то її неволя.
Не чорнилом писала історію,
Гугенотів за ніч зламала.
Була хитрою і жорсткою.
Але як вона щиро кохала!..
04.07.2015 23:56 Світлана Рачинська => © |
 Анно, яка чудова героїня у Вашому творі!!! Вишукано! Дуже сподобалось) |
04.07.2015 14:38 Панін Олександр Мико... => © |
 Справді чудовий поетичний твір, вишуканий, немов крихке. найтончіше, повітряно-прозоре дорогоцінне скло. |
04.07.2015 00:20 Серго Сокольник => © |
 О, у них там з королевами не все було гаразд... |
03.07.2015 21:30 оксамит => © |
 Як добре, що природа дарує таких Жінок, пам,ять про яких живе у віках... Дуже сподобалось!!, сама люблю часи інтриг правління венеціанських дожей... |