08.10.2019 12:57
Без обмежень
23 views
Rating 5 | 1 users
 © Двірний Сергій

Грані

Мені наснився сон:

пустеля й храмів розсипи, -

розсипи зірок, -

ледь чутний передзвін у тиші

кристалів, -

грані ясні і вогнисті, -

пришпилені до неба рівним сяйвом, 

як очі до думок…

І навкруги пустеля, 

висхлий, голий череп, 

у діадемі гострих веж, -

клепсидри тріснутого неба

уламки, -

грані чисті, променисті, -

у купи зсипаний пісок, 

завершеного часу…

А потім раптом гори, 

кам’яні, безживні, бурякові, 

під ними плеще океан, 

прозорість вод пронизують у ряд

корали, -

грані шерехаті і криваві, -

піщані береги обсіли люди, 

та я не з ними…

З жінкою бреду, 

картається змарнованим життям, -

горілка, втрачена сім’я, неслава, -

перемива знайомим й незнайомим

кісточки, -

грані потаємні і лукаві, -

і я нещасній вірю як собі, 

бо ж знаю, хто вона…

А вона все бідкає, 

клопоче за подорож у Мелітополь, 

бо там є хтось, хто може ізцілити, 

із серця витягти отрутою напоєне

жало, -

грані гострі, ярі і пекучі, -

бодай для смерті душу вберегти, 

для миру вічного і супокою…

Тож кидає усе, 

як кинула колись саму себе, 

і сина, й матір, й сором, 

і залиша мене одного в самоті

пустелі, -

грані в мріючій покрові, -

розлогій і терпкій на смак, 

мов сонцем перепалене терня…

Ні, залишаю сам себе, 

Мелітополь так далеко, 

шлях туди – в один кінець

(океанів, гір, пустель, людей

простори, -

грані порожнисті і суворі, -

чим більше їх долаєш кроком, 

тим більше кроків до мети)…

Обираю тишу й самоту, 

один як перст серед пустелі храмів, 

блукаю голим із кінця в кінець, 

сплю просто неба, в узголів’ї твердне

камінь, -

грані переплавлені вулканом, -

вже ні на кого не чекаю, 

Богу не молюсь…

Пробуджуюсь під сміх, 

дітлашня круг мене хижо ходить, -

жебрак нікчемний і старий, -

оливи чорної як ніч стара

тареля, -

грані – вирва серця Агасфера, -

кинута недбало у пісок, 

щоденним жеребом чужинця…




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Двірний Сергій

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо