20.10.2019 01:32
для всіх
83
    
  4 | 4  
 © Двірний Сергій

Шпалери

люди – шпалери

ембієнт-епохи

наклеєні одна на одну

ненав’язливим звучанням

слів

ставлень

учинків

ніхто нікого ні до чого

не закликає

не змушує

не веде

не призиває до боротьби

не кидає у вир подій

ані рід

ані плем’я

ані народ чи сім’я

ніхто не піднімає

нікого не збурює

ані на себе

ані на інших…

всі залишили тебе у спокої

нарешті –

бог

закон

традиція

люди

ба, навіть, совість…

ти сам по собі

сам на сам із собою

позаяк, інші –

просто, шпалери

невиразна барвистість оточення…

після того, як помер бог

нарешті, померли й всі інші:

батьки, яким треба коритися

ближні, яких треба любити

вороги, яких треба ненавидіти

небесні чи земні влади

яких треба боятися…

інших більше немає

їхньої більшості, просто, не існує

принаймні, у твоєму світі

бо, коли помер бог

раптом виявилося -

на кожного з нас по світу

в якому всі інші лишень шпалери

шпалери, наклеєні одна на одну…

інших немає

інші – це тільки я

я інший –

тут і там

тоді і тепер

множина розмаїтих я

у просторі та часі, 

у тілах і душах…

вони

(я? ми?)

всі відмінні

різні

інші

дуже й не дуже

так, що часом здається

тут і там

тоді і тепер -

це я

а, часом – не-я

і яке з тих не-я я

а, яке ні

вже не важливо…

навіть моє тіло

теж шпалери, наклеєні на шпалери:

я цілковито складаюся з інших

моє я повністю розкладається на інших

що п’ють мою кров

їдять моє тіло...

власне, разом з богом

помер і кожен із нас

лишивши по собі сувої

наклеєних одна на одну шпалер

випотрошені мумії

я

оточення без оточеного

тло без образу й подоби…

любов і ненависть

поступилися місцем

пливкому відлунню середовища

комфорту перебування

сам на сам:

себе із собою

немовби й немає інших навколо, 

інших з іншими

неначе зовсім немає тебе

тут і тепер…

один вже не за всіх

всі не за одного

кожен – сам по собі

один в трьох

три в одному

всі інші лише відгомін

одне одного

всяк став, воднораз, 

і наріжним каменем

і голосом того, хто волає у пустелі…

голос дробиться

слова, склади, звуки

накладаються одне на одне

міксуються, грають

словами, складами, звуками

тетраграмами і мандалами шпалер

наклеєних одна на одну…

час втіленого слова

добігає кінця

навіть, кінці добігають кінців

разом із початками та різними пів:

ніщо вже ані ціле

ані мета

ані засіб -

ані світ

ані інші

ані я…

бог помер

забравши з собою в нікуди

геть всіх інших

залишивши тільки кожного

іншим для самого себе

у не створеному світі

не на-землі-як-і-на-небі

примарною тінню спасибі…

воля і влада

зійшли нанівець

залишилася одна статистика

статистика одного й того ж

будь-чим у будь-який спосіб -

шпалерами на будь-який смак…

інші зробилися порохом інших

нав’язливість тіла

почуття

думки

пам’яті чи мрії

поступилися місцем

відстороненості шпалер

наклеєних одна на одну

узорами на узор… 

гармонійні послідовності

шляхів творення

просторів і часів

світів та істин

зрештою, обернулися повторенням

я - в інших

інших в - я

простим спотворенням

спростуванням творіння

що, резонуючи, поволі стихає

на дні співочої чаші світу

нейтральним цифровим звучанням

chill-out-rooms

у котрих всі вікна й двері

щільно заклеєні шпалерами -

шпалерами по шпалерах…

Амінь!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.10.2019 09:24  Каллистрат => © 

Супер! Да так оно и есть ))) Спасибо!

 20.10.2019 08:03  пі - падіння деграда... => © 

Наче реквієм Стівену Гокінгу, де наче вишенька на торті бозон хіггса.
"А я ідім мій буде служити Богу"
Ісус Навин.
Слова стодесятирічного мужа, практика. Ключове слово Служити.
Мені подобається знімати шпалери, шар за шаром, аж до самої основи, усе для того, щоб переконатись у її надійності.