Діалог
Коли твоя розбурхана душа
Жадає спокою на мить чи на хвилинку,
До маминого пригорнись плеча,
Все буде добре, любий, милий синку.
А коли хтось образив із людей,
Чи серце плаче, може й без причинку,
Ти припади до маминих грудей,
Забудь, прости, не плач, мій любий синку.
Хмільний від щастя і хмільних речей,
І струни серця грають без спочинку?
Ти зазирни до маминих очей…
Щасливий ти? І я щаслива, синку.
Луцьк, травень 2019р.
