12.11.2019 10:21
Без обмежень
18 views
Rating 5 | 1 users
 © Куліш Пантелеймон

Святиня

Мовчки струни на бандурі

Я перебираю.

Заспівав би я до тебе —

Голос замирає.


Не почуєш мого слова

Серцем молоденьким, —

Квітчаною головою

Схилися до неньки.


"Пести мене, моя нене, 

Як малу дитину, 

Я твойого, нене, лона

Довіку не кину".


— "Ой покинеш, моя доню, 

Далебі, покинеш, 

У чужий край, в чужі люде

Пташкою полинеш.


Прийде, прийде, моя доню, 

Такая година, 

Що ріднійша пеньки буде

Любая дружина".


І я чую тихі речі

Голоснійше граю.

Я душею молодую

Красу обіймаю.


Ой бандуро, рідна сестро, 

Золотії струни!

Вложи в неї моє серце, 

Високії думи.


Нехай їй вві сні присниться, 

Що я чую й знаю, 

Про що серцем одиноким

Господа благаю.


Нехай їй вві сні присниться

Мати Україна

Наше горе, наша радість, 

Надія єдина.


Святе слово — рідна мати;

Єсть іще святиня

Вища, богові милійша —

Рідная Вкраїна.


Зрозумій, моє кохання, 

Чистою душею, 

Що люблю я, чим живу я, —

Будеш ти моєю.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Пантелеймон Куліш

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше