За гіпсом маски

з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Кипрей»

Переклад вірша Варлама Шаламова
«Я – чей-то сон, я – чья-то жизнь чужая»,
«Кипрей»

Я – сон чужий із животінням кволим,

Чийсь вік, прожитий поспіхом, і жах.

Знеміг його я видихати болем

В моїх неясних, плутаних віршах.

Хай у нутрі, за гіпсом тої маски

Рух рис тамує вже застиглий вид,

Обличчя з рис природної окраски,

Окраски мрії, зведеної в стид.

Плачі, зітхання, скарги до знемоги,

Свого так мало бачимо ми в них,

Хоч то – дари щасливої епохи,

Чаклунство віку в ракурсах сумних.

А що ж ми залишаємо потомству,

Щоб діти сприйняли нас до пуття?

Брехні розгул на зміну віроломству

Й нікчемно-боязке життя-буття.

Я не скажу, не виллю тайну в слово,

Не оголю закритого лиця,

Котре, повірте, зовсім випадково

Не стало ликом – ликом мертвеця.

Я – чей-то сон, я – чья-то жизнь чужая,

Прожитая запалом, второпях.

Я изнемог, ее изображая

В моих неясных, путаных стихах.

Пускай внутри, за гипсом этой маски,

Подвижные скрываются черты

Черты лица естественной окраски,

Окраски застыдившейся мечты.

Все наши клятвы, жалобы и вздохи,

Как мало в них мы видим своего,

Они – дары счастливейшей эпохи,

Прошедшего столетья колдовство.

А что же мы оставили потомству,

Что наши дети примут как свое –

Уловки лжи и кодекс вероломства,

Трусливое житье-бытье.

Я не скажу, я не раскрою тайны,

Не обнажу закрытого лица,

Которое поистине случайно

Не стало ликом – ликом мертвеца.