26.06.2011 11:30

-

213

2 | 2

 © Толік Панасюк

Чого чекає нарід під дощем, 

Не сходячи роками з місця? 

Вкриваючись одним на всіх плащем, 

Об’єднані якимось дивом. 

Чекають Слова. Я чекаю Слова, 

А нам з трибун щоразу кидають слова, 

Їх не приймає сутність горда. 

Бо то кістки обгризені для пса. 

Дрогобич, 2011