28.06.2011 00:15
-
486
    
  18 | 18  
 © Тарас Іванів († 2012)

Магічна мить

Кінцева станція за рогом, 

Зупинка серденька долонь. 

Постійно клянчим щось у Бога, 

Коли дзвіночки коло скронь. 


Принцеса чорною трубою 

До стулок сонця підвела… 

Магічний отвір – час спокою, 

Нестримно – свіжий дух зела. 


Нема жадоби вир ковтати, 

Настільки чисті небеса. 

Ти в цьому є, це не забрати, 

Це вище неба – не слова. 


Легкий указ, нечутний промінь, 

Сморід повітря спиртовий… 

Не встиг розтати живий корінь 

З Земних тенет… Хоч плач, хоч вий. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.03.2012 13:32  Оля Стасюк