03.10.2014 00:08
для всіх
317
    
  7 | 7  
 © Тетяна Чорновіл

Осіння мить цілунку

Осіння мить цілунку

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Зайнявшись десь у в зоряних світах, 

Стікають барви осені руді

В бездонну мить цілунку на устах, 

Колиханого в трепетній воді.


Боюсь твій світ тендітний не знайти

На віддалі безмежності. Проте

Схитнули в точку дотику світи

Тремких суцвіть пелюстя золоте.


В притишеного часу течію

Вихлюпуються миті запашні.

Зажди… Ще цю квітучу мить зіп’ю

Й розтану на цілунку глибині.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.10.2014 23:03  Антоніна Грицаюк => © 

Щирий, романтичний вірш!

 05.10.2014 17:09  Тадм => © 

тремтливі рядочки, класне фото

 03.10.2014 14:18  Оля Стасюк => © 

вірш трепетний, фото вразило*)

 03.10.2014 14:07  Люлька Ніна => © 

Чудово і талановито.

 03.10.2014 13:31  Деркач Олександр => © 

Класно! ..."Боюсь твій світ тендітний не знайти
На віддалі безмежності. Проте
Схитнули в точку дотику світи... " - шикарно і фото суперське!!))

 03.10.2014 09:11  Олена Вишневська => © 

Кратинка - надзвичайне доповнення до Вашого вишуканого віршованого поцілунку!

 03.10.2014 08:42  Тетяна Белімова => © 

{#}осінній поцілунок)) золотий!

 03.10.2014 00:25  Світлана Рачинська => © 

Це щось невимовне... Миле до запаморочення. Чарівна дивина на картинці і щось дуже близьке у рядочках...) Чудово!