15.12.2019 17:49
for all
15 views
    
rating - | no usr.
 © Тичина Павло

Енгармонійне

Енгармонійне

Над болотом пряде молоком…

Чорний ворон замисливсь.

Сизий ворон задумавсь.

Очі виклював. Бог зна кому.


А від сходу мечами йде гнів!..

Чорний ворон враз кинувсь.

Сизий ворон схопився.

Очі виклював. Бог зна кому.


ЕНГАРМОНІЙНЕ

СОНЦЕ

Десь клюють та й райські птиці

Вино-зелено.

Розпрозорились озера!..

Тінь. Давно.


Косарі кують до сходу.

Полум`я квіток!

Перса дівчини спросоння:

Син… синок…


ЕНГАРМОНІЙНЕ

ВІТЕР

Птах — ріка — зелена вика —

Ритми соняшника.

День біжить, дзвенить-сміється, 

Перегулюється!


Над житами — йде з медами —

Хилить келехами.

День біжить, дзвенить-сміється, 

Перегулюється!


ЕНГАРМОНІЙНЕ

ДОЩ

А на воді в чиїсь руці

Гадюки пнуться… Сон. До дна.

Вийнув, дихнув, сипнув пшона —

І заскакали горобці!..


— Тікай! — шепнуло в береги.

— Лягай… — хитнуло смолки.

Спустила хмарка на луги

Мережані подолки.

Публікації: Павло Тичина

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись