Білий танець

И в вихре снежной пыли
Я верен черноокой
Змеиной красоте.
А. Блок

Накритий хуртовиною у полі

від вітру заховавшись у скирті̀,

про себе сподіваюсь як ніколи,

що вистоять на хуторі хатѝ.

До нього добиратися далеко

заметами замерзлої ріллі.

Там борва витанцьовує фламенко,

розсипавши циркони по землі.

І за вуаллю розпізнавши очі,

вклоняюся красуні сніговій,

кружу напівпрозорий стан жіночий

під пісню, що співає буревій.

І саваном огорнутий обранець,

з красунею розпочинаю герць:

кружитиму ще довго білий танець,

якщо не відшукаю хутірець.

Візьміть участь в обговоренні