17.12.2019 14:46
для всіх
194
    
  3 | 3  
 © Анатолій Костенюк

Два сонети Вільяма Шекспіра

Два сонети Вільяма Шекспіра

Сонет XCIX


Весняну я фіалку насварив:

«Цей аромат ти вкрала у кохання.

Твій пурпур на щоках її горів,

від її губ – пелю̀стків полихання.»


Лілеї дорікав за наготу

від білих рук твоїх, а майорана

бутони я картав за чистоту,

що взяли з локонів твоїх, кохана.


Зі страху рози, ніби на голках,

одна почервоніла, друга зблідла.

Їх сором з відчаєм в твоїх руках

з`єднала третя в переливах світла.


За подих викрадений з уст п`янких

на гусінь їх засуджую усіх!


Сонет СХХХ


Не схожі очі на зірки під вечір

і на корали – губи, і не те,

щоб наче сніг, були у неї плечі.

Волосся – чорне, а не золоте.


Жоржину, хай червону там, чи білу,

не вдасться прирівняти до щоки,

а тіло пахне так, як пахне тіло,

а не фіалок ніжні пелюстки.


Немає в неї досконалих ліній,

божественного світла на чолі.

Не знаю, як на небесах богині –

моя кохана ходить по землі.


Та поряд з нею заздрісно змовкали, –

кому у порівняннях набрехали.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.12.2019 00:16  Серго Сокольник => Костенюк 

Анатолію, респект) Складна тема)

 18.12.2019 08:52  Тетяна Белімова => Костенюк 

Сонетна антитеза)))) Перший сонет - приклад того, що поет заперечує в другому. Дякую, що познайомили)))))