18.12.2019 22:55
for all
20 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Миколаю

У темну ніч зимової печалі, 

Коли вантаж прожитих за рік днів

Боронить йти мені по вертикалі, 

Заходить Миколай до кожного з домів.


Несе мішок і в душі наші казку, 

У вікна сипле Божу благодать, 

На крилах ангелів – небесно-вічну ласку, 

Коли велике щастя – оддавать.


Співають зорі, стелиться дорога, 

Летить з хмаринок білий легкий пух…

Святий наш отче, не минай порога, 

Зайди, погрійся, скинь важкий кожух…


Бо довга ніч, бо в хаті людно-тепло, 

Тебе чекають, як предвісника Різдва…

А ти летиш на Схід, туди, де пекло, 

Сьогодні там потрібніші дива…


Спаси, Святий, могутністю своєю, 

Від кулі і зчерствілості душі…

Іде життя в нас звично – колією, 

А там військові їсть хтось кулеші…


В палаті білій втомлена дитина

В молитві щирій диво вигляда…

Злітає з вуст прохання лиш єдине –

Щоб були вдома мед і коляда…


Заступнику, дитячі чисті мрії

Здійснити в метушні ти не забудь.

Хто молиться, ти не позбав надії, 

Збираючись в далеку й довгу путь.


А нам… ми й так багато маєм, 

Лиши у душах віру в чудеса…

Ти знай, що ми тебе щорік чекаєм, 

Вертаючись додому в небеса…

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись