01.12.2019 15:28
Без обмежень
31 views
Rating 5 | 1 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Сніг

Сніг народжується з твого подиху,  

З твого слова «люблю» на морозі… 

По краплинах підносячись доверху,  

Невагомий, спинитись не в змозі. 


На хмарині, прилігши спочити,  

Щоб чергову скорить висоту,  

Він готується далі злетіти,  

Бачить в злеті своєму мету. 


І як тільки окріпли крижини  

На симетріях і узорах,  

Бачить сніг вже нові вершини,  

Та раптово летить додолу!.. 


Завиває, волає і проситься,  

Проклинаючи долю свою,  

Завірюхою в полі носиться,  

На дерева дереться в гаю. 


Як боротися вже нема сили,  

Упаде на села й міста,  

А, упавши, складе білі крила,  

Чисті-чисті, як одяг Христа. 


І радітимуть діти щасливі,  

І озимина в полі зросте,  

І хатини ошатно-красиві,  

І горобина снігом цвіте… 


У простому своєму щасті 

Сніг вдивляється в небеса… 

Так буває: потрібно впасти,  

Щоб повірити в чудеса. 


Моє серце - мала сніжинка 

В танці прагнень, надій і мрій… 

Як впаде в твої руки з хмаринки,  

Упіймай і собою зігрій. 




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Добродій Ольга Іванівна

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше