19.12.2019 06:51
for all
52 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Без снігу

Моя печаль глибока, наче море…

Моя любов жива, немов вода…

Вокзали… Тротуари… Коридори…

Минулого натомлена хода…


Минулого взаємного… минуло…

Минули разом ми… чи назавжди?

Хтось зойкнув… то душа моя зітхнула, 

Коли спалив між нами ти мости…


Немає снігу… нас уже немає…

Зима слабка, самотня, як і я, 

В обіймах весняних по склу стікає, 

В природи є своя іронія.


В дворі цвітуть маленькі маргаритки, 

Трава без снігу, то хоч буде так…

Життя торочить без зупинок нитки –

Летить у завтра швидкісний літак…


Там нас немає, але я щаслива, 

Моя любов побачить береги…

Візьму з собою зиму, щоб красиво –

Щоб я, зима, кохання і сніги

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.12.2019 16:28  © ... => Каранда Галина 

Дякую Вам. Вітаю зі святами 

 19.12.2019 08:48  Каранда Галина => © 

Як же добре ви вмієте передати почуття віршем! Дуже проймає!
Щодо теми - ми надто переймаємося тими, хто насправді не вартий нас... будьте щасливі! 

 19.12.2019 08:48  Каранда Галина => © 

Як же добре ви вмієте передати почуття віршем! Дуже проймає!
Щодо теми - ми надто переймаємося тими, хто насправді не вартий нас... будьте щасливі!