16.06.2009 00:00
543 views
Rating 5 | 2 users
 © Амал

****

Я в прірву штовхав, а ти опиралась. 

Глузував над тобою - ти тільки сміялась. 

Ти птахом пораненим хотіла злетіти, - 

Та сили забракло себе не згубити. 

Потрапила в сітку, тенета полону. 

Протягуєш крила - доверху долоню. 

Втомилась від всього, втомилася жити. 

І вітру чекаєш - кудись полетіти. 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Взглядом провожая те места».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.12.2012 01:44  Каранда Галина => © 
 19.04.2012 15:23  Каранда Галина 

:) оце витягла вірш на світ божий!) майже три роки пилився, нікому не потрібний, а тут за 10 хв 6 коментарів!) 

 19.04.2012 15:16  Ірина Затинейко-Миха... => Деркач Олександр 

))))))))))))))))))

 19.04.2012 15:16  Деркач Олександр 

А написано гарно 

 19.04.2012 15:14  Деркач Олександр 

Коли чого не розумію, згадую Фройда - може тут все просто садо-мазо 

 19.04.2012 15:11  Ірина Затинейко-Миха... => Каранда Галина 

жорстоке глузування, яке призвело до ніяковості, я так зрозуміла, жінки, до якої відчувають дивні (амбівалентні) почуття... 

 19.04.2012 15:09  Каранда Галина 

вкотре відкриваю цей вірш - і не знаю, що тут сказати... та назва постійно затягує... просто хочу вийняти вірш з необговорюваних... може, хтось знає, як тут прокоментувати? 

Публікації автора Амал

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо