В долоні сніжинка щастя
Я її упіймала з неба,
Їх літало багато різних,
Хватило б усім, кому треба!
Та чимало із них пропало
Під зневірою ніг кремезних,
Безнадією їх розтоптали
Ті, хто в чергах стоять довжелезних...
Хто загадує щастя в бажаннях,
Хто чекає на нього роками,
Й хто від марного ніг блукання
Залишає сліди сніжинкАми.
А долоні світились щастям...
Віддзрекалюючи вдячні очі,
Тих, хто вміє розбити багаття
В безнадії холодної ночі.
Й не втомлюється щастя літати,
Осипаючи вдячних світами.
Проте варто завжди пам`ятати,
Що сніжинки в долонях тануть...
Київ, 21.12.2019 р.
