30.06.2011 00:40
-
560 views
    
rating 4 | 1 usr.
 © Оля Стасюк

Два серця

Два серця, кров червону женучи,  

Палали дивом, подихом любові.  

Цвіли травинки, мов вуста землі,  

І маки розцвітали цвітом крові.  

Жили два серця. У палких сльозах  

Один за одним чулося зітхання,  

Поклик… І біль. Але в малих очах Світилося міцне палке кохання.  

Стріла турбот гадюкою повзла.  

Серця втекли. Але прийшла недоля.  

Вони б перетерпіли чашу зла,  

Якби… Якби не трапилась неволя.  

Востаннє нитку різати слізьми,  

Чи то прощатися - наказ підступно пише.  

Закрило більше меншеньке грудьми.  

І документ черствий писала тиша.  

- Ми не здамось, хоч вбийте. 

- Без проблем.  

Свистала пуля. Ворог правди й світу.  

Не досягла. Самотнім журавлем  

Злились серця, і впали… первоцвітом.  

Кудойвив вітер тихий бір в сльозах.  

Кричали роси тихо й журавлино.  

Схилився кат. Й почув у пелюстках  

Стукіт сердець, що злились воєдино. 

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 26.07.2011 15:08  © ... 

На Вашу думку, це вірш чи казка? Ще й коментарів, в 83 рази менше, ніж переглядів.


Щось я зовсім заплуталася в цих жанрах! Піду почитаю теорію...