з рубрики / циклу «Трикутник пера, аркуша і музи»
Напевне, чудово отримати лист.
Один – і зблизька, й здалека.
Такий, щоб не бачити слів гарних хист,
А небо в душі, і лелеку.
Щоб хтось написав мені про майбуття,
І, хоч не писав про страждання,
У почерку, мов на сторінці з життя,
Вгадала я переживання.
Напевне, цей лист буду я берегти,
Лиш нікому мені писати…
Щоб тихо поштар, що розносить листи,
Сховав ім’я адресата.
Так буде цікаво. Але все одно
Я знаю, що ти мені пишеш
Про соняшник і про лелече гніздо,
І про веселкову тишу.
Не треба мені електронних листів –
У них почуттів не сказати.
Лист щастя несе у буденності днів…
Та нікому мені писати.