Як і ви...

з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»

Я такий, як і ви. Я нічим не інакший.

Я сміюсь і радію. Я живу і люблю.

І постіль моя, як і ваша, не м’ягша.

І щастя за гроші, як і ви, не куплю.

Як і ви я не вмію водою палити.

І рік, що прожив вже, не куплю новий.

Мені, як і вам, просто хочеться жити.

Я нічим не інакший. Я такий, як і ви.

Та що я кажу... Ви все знаєте й самі.

Самі ж бо прожили уже півжиття.

Самі ж бо ходили-бродили містами

Й шукали ви там, між людей, забуття.

В далекий незвіданий світ йду наосліп

Й місця від ударів охолоджую льодом.

Та, мабуть, я такий, як і всі дорослі,

А, можливо, дорослим я стану лиш згодом.

Пусті рими піском поміж пальців тікають.

Вже так давно все це втратило зміст.

Я втрачаю себе. Я від себе тікаю

І блукаю серед ще не збудованих міст.

Надіюсь, що все ж таки буду із вами

І з гордістю стежку життя перейду,

Що хтось таки буде пишатися нами,

Й до Вас, Старожили, надіюсь, дійду.

м. Борщів, 25.05.2018