29.01.2020 18:58
для всіх
124
    
  5 | 5  
 © Тетяна Амеліна

Напишу життя...

Напишу життя з картинками у кольорі,

Так, щоб з настроєм, з яскравістю думок,

Щоб на чистім аркуші прозорому

Кожний день вмостився в свій рядок.

Як писатиму про радість, збільшу літери,

Про очікування й плани - зменшу шрифт,

Про сумне - то й зовсім ледь помітними

Буквами писатиму сюжет.

Через кому вдячностей повипишу

На багато світлих сторінок,

Й, певно, всі образи геть повикреслю,

З ними ще й зневірливих думок.

Докори писатиму невидимо,

Білим щоб по білому лягло,

Під питанням запишу нездІйснене,

Бо, напевно, так задумано й було.

Про дітей писатиму курсивами,

Так мені миліше й до душі,

Кольорами ніжними, красивими,

Словами, що складаються в вірші.

На полях порозселяю усмішки,

Між рядками мрії розстелю,

Обведу все рамкою із затишку,

Й фон любов`ю до життя заллю.



Київ, 26.01.2020 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.01.2020 21:25  Каранда Галина => © 

шрифт з сюжетом не римуються (там ще й опечатка в сюжеті)

в оцьому реченні

"Й, певно, всі образи геть повикреслю, 

З ними ще й зневірливих думок"  - думки не в тому відмінку (треба в знахідному, як і образи, а у вас в родовому)

отут 

"Й словами, що складаються в вірші."  Й  абсолютно зайва, тільки ускладнює вимову (потроєння приголосних). І в цьому рядку наголос на другий склад, а у всіх відповідних йому  (четверті рядки катренів вздовж усього вірша) - на перший. Як уголос читати, це відразу вибиває з ритму.

"На полях порозселяю усмішок" (порозселяю Кого/що? - усмішки). Тим більше, що усмішок - затишку ще більша НЕ рима, ніж усмішки - затишку) 

:)

ну, те, що розмір перших рядків перших стовпчиків відрізняється від розміру відповідних рядків останніх - то вже бог з ним, на слух нормально)))

Ну, оце Ви нарвалися))))). Насправді, все це не так важливо - вірш мені насправді сподобався. Думаю, більшості читачів він теж сподобається.

 29.01.2020 20:33  Николай Брага => © 

Згодний з коментарем Галини

 29.01.2020 19:16  Каранда Галина => © 

трішки до форми придратися можна, але за сенс і настрій - ЧУДОВО!