01.02.2020 09:07
for all
33 views
    
rating - | no usr.
 © Ворощак Володимир Орестович

Пам’ятаєш?.

А пам’ятаєш, як все починалось?

Коли незнайомими бу́ли ще ми, 

Як ввечері сонце за обрій ховалось, 

І порізно ми спостерігали за ним.

 

І одного весня́ного, теплого вечора, 

Побачив тебе я і в серці моїм, 

Пробудилася кров на кохання приречена, 

І збільшився в ній мій адреналін.

 

Я світився немовби свічка запалена.

Від бажання до тебе поволі згорав.

І як бачив тебе я, зорею осяяну, 

Затримував подих і вмить завмирав.

 

І коли із тобою ми вночі спілкувалися, 

То спати мені не хотілось іти.

Я бажав лиш одне, щоби ти залишалася, 

Назавжди такою, якою ти є.

 

Такою ніжною, такою ж веселою, 

Що радість приносиш усім хто тебе, 

Такую привітную, милую, щирую, 

У світі своєму за собою веде.

 

Та йде із тобою за руки тримаючись, 

Наспівує тихо кохання пісні, 

Зсередини, наче на шматки розриваючись, 

Хоче від щастя кричать в далечінь.

 

А пам’ятаєш, коли ще не знали ми, 

Які ми насправді, й що далі буде?

Ми все ж таки йшли, шляхами незнаними, 

В надії на те, що все добре буде.

 

А зараз прожити без тебе не можу.

За тобою сумую я кожного дня.

Та знаю я точно, що мені допоможе, 

Як будеш біля мене, кохана моя.



м. Тернопіль, 21.05.2015

Публікації: Ворощак Володимир Орестович

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 7 | Знайдено: 39
Автор: Ворощак Володимир Орестович
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Подорож моєю душею;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись