Ранкове
Ранок з тобою лоскоче носик, як кіт,
Серце так б`є - шви у кімнаті тріснуть!..
Наче сто перший поверх, де ми і ліфт
В вічному пошуку, де б нам уже осісти.
Просто прокинутись, слухати спільний пульс,
Чи додивлятися сни, що є наші надто,
Як же б`є серце, чи я так об нього б`юсь,
Чи й не моє вже віднині те серце раптом?
Теплиться ніжність в грудях, немов клубок
Ниток шерстяних - один на два тіла светр,
Стеля укрита сяйвом твоїх зірок,
А на годиннику ще не один кілометр
Разом пройти на радість кімнатним швам,
Джезва кипить, сміються віконні рами,
Ти теж помітив радість віконних рам? -
Ранок стирав з них сльози й межу між нами.
28.12.2016
