Дівчина з ароматом кави
з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»
Ти мій кофеїн
І я тобою хворію.
Тобою насолоджуюсь
І відразу млію.
Млію за тобою,
Ти для мене найкраща,
Та коли без тебе,
То душа моя пропаща.
Я хочу із тобою
За́вжди радіти,
І якщо ти хвороба –
Тоді тобою хворіти.
Якщо ти наркотик –
Я хочу нової дози,
Бо розлука між нами
Мій мозок виносить.
Ти мій адреналін,
Ти надаєш мені сили.
Та тільки без тебе
Рвуться мої вітрила.
І не знаю тоді я
Куди несе мене вітер,
Так далеко від тебе,
Так, немов на Юпітер.
Та хоч як не старався б,
Я не можу там жити,
Я лиш хочу з тобою
Жити й радіти.
Хочу цілувати твої́
Губи з ароматом кави,
І у інший світ
Не шукать переправи.
А залишитись в твоє́му
І закритись замко́м,
В світі, де лише солод
Й чорна кава з молоком.
Мене п’янить твій світ
І я тобою хмелію.
Я у цій аурі всього
Свої чакри відкрию.
Ніжний аромат кави
На твоїх губах,
Я поцілую й продовжу
В тобі солодкий свій шлях.
м. Тернопіль, 19.04.2016
