21.02.2020 09:20
Без обмежень
22 views
Rating 5 | 1 users
 © Єсенія Готьє

Думки

Я хапаю її долоню

І вустами її вуста.

Та всередині досі холоне

Моя ніжна колись самота.

Я хворію, поволі вмираю

І вночі не змикаю очей.

Я все знаю...повір мені, знаю.

Бо ж спалила я сотні ночей.

Я хапаюсь за край надії, 

Щоб не втратити геть усе.

Мої знесені часом мрії

Відіб`ються в коротких есе.

Я ще досі сильно страждаю, 

Запитання одне в голові:

Може й зараз її чекаю?

Та то здогадки тільки дурні.

  • Увага! Не забудьте ...





20.02.2020 Київ



Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.02.2020 22:09  © ... => Каранда Галина 

Дякую! 

 21.02.2020 19:38  Каранда Галина => © 

Сподобався вірш 

Публікації: Єсенія Готьє

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 1 | Знайдено: 4
Автор: Єсенія Готьє
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: PROZORA;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;