Скажи...
Скажи, як мені рівним
стати з птахами?
Хай не літати
просто лишатися поруч?
Як тихо між ними ходити
аби не лякались
до мене горнулись?
Як привернути до себе
щоб в радості й горі
співали для мене
журні та щасливі пісні?..
Як мені рідним
для птахів зробитись?
Щоб в руки давались
любили обійми мої?
Щоб на грудях у мене
раз у раз засинали?
Щоб у вирій зібравшись
свій жалібний крик
у тузі за мною безкрилим
здіймали і довго кружляли
дивились як плачу услід?..
Птахо моя сизокрила,
як мені рівним
стати з тобою?
Як полохливість здолати твою?
Як підступитися ближче?
Де крила знайти
щоб піднятись до тебе?
Як пісню твою підхопити
із неба пролиту
щедрішу за світло
веселішу весни?..
Як поріднитись з тобою, кохана,
птахами в одному гнізді?
Як душу і тіло
серце тобі дарувати
щоб пізнала нарешті
в них ласку й тепло?
Як осінь відкривши
журними ключами
розпрощатись з птахами
й податись у вирій
з тобою удвох, назавжди?..
Скажи…
