01.03.2020 22:43
for all
20 views
rating 5 | 3 users
 © Добродій Ольга Іванівна

Ти болиш мені!

Ти болиш мені! Ти це знаєш?!

Розповзається втома … і ніч…

Будь відвертим – чого ти чекаєш

Від щоденних гірких протиріч?


Ти печеш мені в грудях смолою!

Розтікається дощ по щоці…

Я гадала, що буду весною, 

Сукню з квітів пошили кравці…


Ти мовчиш… та стріляють гармати, 

У окопі сховалась душа…

Бідолашна, втомилась чекати

На ромашку поміж спориша…


З неба падає дощ, наче сльози…

Є минуле… Чи є майбуття?

Не одні пережили ми грози…

А останню? Якби ж то знаття…


Ти болиш… і печеш… ти ж це знаєш!!!

На порозі спинилась весна…

Я чекала її… Проганяєш?

То зустріну без тебе… сама!!!


Добродій Ольга Іванівна цікавиться


Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.04.2020 12:23  © ... => Анатолій Костенюк 

Дякую. Рада, що Вам сподобалось. 

 02.03.2020 10:46  Анатолій Костенюк => © 

Гарна лірика. Цікава зміна настрою на протязі вірша.