25.11.2014 11:56
18+
164 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Оля Стасюк

Мені кажуть, що я не кохала

Мені кажуть, що я не кохала

Мені кажуть, що я не кохала… Таки не кохала.

Бо кохати ж обоє повинні. От що не кажи –

Кудись бігла постійно, постійно часу бракувало

Тому я не кохала, а просто писала вірші.


Випиналась на межі. Ледь-ледь поглядала у небо.

А коли виривалась земля від любові з-під ніг, 

Я себе і її зупиняла, казала: так треба, 

Це буває у грудні, коли не лежить іще сніг.


Люди правду говорять - зовсім не знаю тих висей, 

Я не вмію кохати. Любов ту, сама не своя, 

Я сховала колись, наче покритка сина, у лісі.

Десь блукає по світу. Сто років уже не моя.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 26.11.2014 18:55  Світлана Рачинська => © 

Десь блукає таки...) Але чаклунка доля управить стежинку у потрібному напрямку, повір! Просто повір у це всім серцем! Твоя людина - сама тебе знайде!!!...А твоє діло і далі писати вірші - ось такі промовисті і красиві... Чудовий!... 

 26.11.2014 08:04  Тетяна Белімова => © 

Олічко! Кохання різне буває. І тільки сама людина може дати відповідь на це питання: кохає чи ні? :) 

 25.11.2014 19:21  Тетяна Чорновіл => © 

Олю, все буде добре!!!
Що б там не було, кохання прийде до тебе!
Вірш чудовий і щемливий! 

 25.11.2014 12:06  Деркач Олександр => © 

Класно