Весняний промінь
Весняний перший промінь з неба впав,
Клубком скотився і побіг по світу.
Вербові коси по дорозі лоскотав,
Губив з кишень яскраві барви цвіту.
Наввипередки біг із вітром в сад,
Співав у небі з першими пташками,
У власній юності не визнавав порад,
Аж раптом загубився поміж нами.
Долоні сплутав наші… і серця…
І весну поселив у наші душі.
Прийшла любов, велика, без кінця…
Хто ж до кохання навесні байдужий?
