Маскарад реальності

з рубрики / циклу «Подорож моєю душею»

Як давно ми не були справжніми?

Як давно ми не були чесними?

Ми себе називаєм "давніми",

Та давайте будем відвертими.

Все життя – маскарад в реальності,

Ми ховаєм себе за масками.

І коли "гра" зайде у крайнощі,

Тоді станемо просто блазнями.

Думка в нас не своя, а більшості.

Ми говорим чужими фразами

І, здається, живі ми, а в дійсності

Ми ляльки під чужими указами.

"Ляльководять" нас в ліві ставлення

І у праві, не рідко, заздрості,

Хоч яке б в нас не було прагнення,

Чи дотягнем ми так до старості?

Може, знімим ці "штори розові"?

Може, змінемо призму ментальності?

Скинем маски в своєму розумі

І повернемось всі до реальності?

Щоб думки наші були власними.

Щоб не були ми в собі в’язнями.

Тож давайте будемо чесними!

Тож давайте будемо справжніми!

м. Борщів, 02.05.2018