14.06.2014 02:37
18+
188
    
  4 | 4  
 © Ірина Червінська-Мандич

Нереальна реальність

нереальна реальність постукала в двері. ночі холодні.

лампа місяця зблідла. вікно - трафарет. і ніщо

не вкладається в пісню. безмежжя. безмежжя безодні

над бетоном сих вулиць напнуло дрантиве шатро.

ну і що?

ну і що? мені діла немає, до тих, що є зайди.

а чи мало зайців у трамваї ще буде? усе напрокат,

тільки справно плати. і брехню відміряють, і правду.

не згубити б обличчя, не влитися б у маскарад...



14.06.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.06.2014 08:25  Деркач Олександр => © 

Цікаво, сподобалось

 14.06.2014 23:21  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Наштовхує на роздуми. Цікаво... і назва сподобалась.

 14.06.2014 16:34  Світлана Рачинська => © 

Так, дуже важливо не згубити обличчя... Вірш дуже сподобався!

 14.06.2014 10:26  Тетяна Белімова => © 

Перший рядочок багатообіцяючий))) Про безмежжя безодні - теж! Такі семантичні пласти!