02.03.2020 21:07
for all
29 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Серго Сокольник

Спомин

Спомин

Дзюрчав струмок в оточенні конвалій, 

Біленьких цяток, ніби випав сніг, 

Які уклінно долу присідали, 

Мов цілували литки босих ніг.


І ліс вітав достойно... І врочисто

Птахів дзвеніли співи голосні...

Містичний ліс минулого дитинства, 

Чому на ранок снишся ти мені?


Яким ласкавоніжним був до мене

Замріяний весняний вітерець, 

Ховаючись у пагони зелені, 

Мов граючи зі мною... Навпростець


Крізь ліс вела дорослості стежина, 

Я сенс лише пізніше зрозумів, 

Йдучи не нею, часом швидкоплинним

Весною... Літом... Безліччю років...


Проміння сонця спалахи барвисті

І мерехтіння місячне вночі...

Тут відцвітали квіти жовтолисті, 

З собою сум розлуки несучи...


...і сниться ліс, що відлетів у вічність, 

У пам"ять снів, залитих у бетон...

...романтику перемогла практичність

під назвою Новий мікрорайон.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 02.03.2020 22:25  © ... => Анатолій Костенюк 

Дякую, Анатолію) 

 02.03.2020 21:59  Анатолій Костенюк => © 

Гарно та правильно.