30.08.2013 00:00
for all
325 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Антоніна Грицаюк

Спомин про домівку

Спомин про домівку

Повертаюсь до себе додому,

Повертаюсь до рідної хати,

Та болюче питання все в тому,

Хто мене буде тут зустрічати.


Пішли рідні туди в небуття,

Кроки їхні я тут лише бачу,

Ось таке воно наше життя,

Стою з відчаю гірко я плачу.


Бачу мамині кроки, ген-ген по межі,

Бачу тата у лузі з косою,

Сум і відчай на серці, душі,

Спогади ходять за мною.


Спогади, сни цим я живу,

Батьків своїх завжди дитина,

Люблю я всім серцем свою сторону,

В ньому завжди Україна.



м. Славута, 

Публікації: Антоніна Грицаюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 31.08.2013 13:06  © ... => Тадм 

Дякую! 

 30.08.2013 20:49  Тадм 

зворушливо 

 30.08.2013 19:47  © ... 

Спогади завжди живі, вони завжди поряд! Дякую за коментарі! 

 30.08.2013 16:31  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно! Схожі відчуття були при поверненні додому! Тепер уже того дому нема! Чудовий вірш! 

 30.08.2013 10:00  Світлана Рачинська => © 

Хороші, світлі та найщасливіші ці спогади)